22.01.2021

День Соборності України.

"Соборність в душах, єдність у серцях".

Мета: Поглиблювати знання вихованців з історії становлення і фор-

мування української держави; спонукати до самостійного вивчення

історії свого народу, виховувати патріотичні почуття.

Діти, щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій мальовничій

землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші діди і прадіди, тут жи-

вуть наші баьки, тут корінь роду українського,що сягає сивої давнини...

Немає життя без України, бо Україн - це мати, яку не вибирають, бо Ук

раїна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна це пісня, яка вічна на

цій землі, бо Україна - це наше минуле, сьогодення і майбутнє.

Вишита колосям і калиною

Вигойдана співом солов'я

Звешся веселково Україною

Нене зачарована моя.

Народ живий, допоки живе його історична пам'ять. Багато століть

Україну грабували, нищили, рвали на шматки, розділяли, прирі-

каючи на голод, біди, смерть.

І у теперишній час, час повернення народові його історичної пам'я

ті особливу роль повино відігравати об'єктивне висвітлення істори-

чних подій, що пов'язані з формуванням і становленням українсь-

кої держави.

Одна із таких подій стала і стала поштовхом до щорічного відзна-

чення дня, що об'єднав український народ у віковічному прагненні

жити в незалежній і єдиній Україні.

09.11.2020.
День української писемності та мови: історія та традиції свята

Україна сьогодні, 9 листопада, святкує День української писемності та мови. А також вшановують пам'ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

9 листопада 2018 року вшановують Нестора Літописця – монаха Києво-Печерського монастиря, першого давньоруського письменника і літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Він традиційно вважається одним з авторів "Повісті минулих літ".Раніше існувала традиція 9 листопада, коли батьки відводили дітей в школу, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора-Літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині в навчанні.

День української писемності та мови щорічно відзначається в Україні 9 листопада. Це свято було встановлено указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році на честь українського літописця преподобного Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Також з 2000 року в цей день в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати будь-який бажаючий.

Хто такий Нестор Літописець

9 листопада 2018 року вшановують Нестора Літописця - київського літописця та письменника-агіографа. З 1073 Нестор - чернець Києво-Печерського монастиря. Автор «Житій святих князів Бориса і Гліба й Теодосія Печерського». Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ». Помер і похований у Києво-Печерській лаврі.

18 квітня − Міжнародний день пам’яток і визначних місць День пам’яток історії та культури
Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину"
У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.
Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.

Великдень: традиції і сучасність (година спілкування)

Великдень – одне з найбільших весняних свят у християнській релігії. Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.

Дата святкування Пасхи встановлюється наперед і кожен рік припадає на різні дні - з 22 березня по 25 квітня за старим стилем. Що ж то за свято — Великдень? Сьогодні воно має й іншу назву — Пасха. З'явилася ця назва в кінці 1-го тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа. Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята. Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Святу передував Великий піст, під час якого скоромне (тваринна їжа) заборонялося. Наші пращури були мудрими людьми. Під час посту організм очищався від непотрібних шлаків і ставав здоровішим. Та й у кожного заощаджувалися харчі до свята: заливались ковбаси жиром, коптили шинку та окороки, назбирували багато яєць.

Упродовж 7-го тижня посту наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Весь тиждень перед Великоднем прийнято називати Великим або Страсним, Білим або чистим тижнем. Кожен день цього тижня має своє призначення.

Понеділок

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

Вівторок

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

Середа

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Четвер

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця

П’ятниця пече паски –господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Субота

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, жайворонків.

Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як сам український життєлюбний народ. "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки" - каже народна мудрість. І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії й уяви. Для людини, не обізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що справа ця складна, і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся, спробуйте, і ви неодмінно досягнете успіху. Запам'ятайте, писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій, Отже, пишіть писанки, діти, і даруйте їх одне одному!

Яєчко розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя,

Творіння людських рук, святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

Чернобиль - наша пам'ять, наш біль...

Сьогодні виповнюється 34 роки з моменту Чорнобильської катастрофи ‒ однієї з найбільших за всю історію ядерної енергетики у світі.

Виросло вже ціле покоління, яке не застало цю жахливу трагедію, але в цей день ми традиційно згадуємо про Чорнобиль і пам’ятаємо про гірку сторінку в історії нашої держави.

Пам’ятаємо в ім'я майбутніх поколінь та в пам'ять про тих, хто ціною власного життя захистив світ від руйнівної сили "мирного" атому.

26 квітня 1986 року, вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Внаслідок чорнобильського вибуху в Україні було радіаційно забруднено 2293 населені пункти, розташовані на територіях 77 районів 12 областей. Близько 200 тисяч громадян були евакуйовані із зон забруднення.

Сьогодні в районі проживають 140 громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них – 53 учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У поточному році на реалізацію програм соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з державного і обласного бюджетів профінансовано 62,4 тис. грн. Це - щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічна допомога на оздоровлення.

Крім того у 2016 році з обласного бюджету виділено 15,0 тис. грн. на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Але це лише мала частка того, на що заслуговують наші мужні співвітчизники. Тож основне завдання районної і місцевої влади – підтримати ліквідаторів аварії на ЧАЕС не лише в переддень пам’ятних дат. Турбота про їхнє здоров'я та покращення медичного обслуговування, вирішення соціальних проблем - постійний пріоритет державної політики, наш борг і обов'язок.

Адже скільки б не минуло років і десятиліть, Чорнобиль назавжди залишиться не лише великою трагедією українського народу, а й символом безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків

15 травня – Міжнародний день сім’ї. Історія та традиції святкування

Міжнародний день сім’ї — міжнародний день, що відзначається в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 15 травня.

У 1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім’ї. Мета — поглиблення розуміння питань родини, об’єднання можливостей різних країн для розв’язання всіх найсерйозніших питань, пов’язаних із сім’єю. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає.

Отже, 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім’ї, який відзначається щороку 15 травня. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї — єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Оскільки день Сім’ї – ще доволі «молоде» свято, то точно встановлених традицій його відзначення ще не сформувалось. Більшість родин самостійно придумує, як провести цю дату. Варіантів відпочинку може бути багато – веселе проведення часу вдома, виїзд на природу, цікава прогулянка містом, відвідування зоопарку, виставок, атракціонів. Сьогодні є безліч варіантів зробити дозвілля оригінальним та незабутнім.

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави – необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини – ось мірило розвитку і прогресу країни, пише .

Вперше День Європи в Україні відзначатимуть в онлайн-форматі

16 Травня 2020

Щорічно у третю суботу травня в Україні відзначають День Європи. Для українців – це особливий день, адже Україну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура. Цьогоріч вперше за роки існування свята, у зв’язку з коронавірусом, святкування в Україні відбудуться в онлайн-форматі.

Цей день ілюструє стратегічний курс України на зближення з країнами Європейського Союзу та подальший вступ у ЄС та запровадження безвізового режиму з усіма європейськими країнами.

По всій Україні влаштовують заходи – у бібліотеках, на площах та у школах. Приміром, у бібліотеках існують пункти європейської інформації, котрі протягом останніх чотирьох років влаштовують заходи та урочистості до Дня Європи. До речі, Українська бібліотечна асоціація з вересня 2015 року реалізує проєкт "Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках". В рамках цієї ініціативи передбачається розширення мережі центрів європейської інформації, створених у бібліотеках України, та відкриття в містах і районах по всій Україні пунктів європейської інформації. Така просвітницька робота бібліотек напряму пов’язана з Днем Європи.

У Києві на Хрещатику на День Європи відкривається "Європейське містечко", де представники Європейської Комісії, міжнародних організацій та посольств кожної країни Європи розповідають про Євросоюз, культуру та цінності країн.

Чим зайнятися на День Європи

16 травня о 9:00 розпочнеться 12-годинний онлайн-марафон до Дня Європи в Україні за посиланням

18 травня о 12:00 відбудеться онлайн-урок «Права людини – основа європейських цінностей», під час якого можна буде дізнатися про інклюзію в освіті, як вона має реалізуватися, як навчитися краще захищати свої права.

19 травня о 15:00 – «Лідерство та робота в команді: як це працює». Це урок для лідерів, командних гравців та тих, хто прагне ними стати. Про важливі якості та навички і те, як надихати команду на успіх.

20 травня о 15:00 – «Простір толерантності: на шляху до європейських цінностей». Ми всі знаємо це гарне слово, та насправді не завжди дотримуємось відповідних принципів.

Неділя, 17 травня 2020 року, є Днем пам'яті жертв політичних репресій - це щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з указом президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Кількість жертв сталінських репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч осіб було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

За доби радянської окупації через терор і репресії пройшли усі прошарки українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. При цьому загарбники намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений, нагадує Український інститут національної пам'яті.

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій 1937-1941 років. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тис. людей, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.

День вишиванки

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, під час карантину одягнувши вишиванку сфотографуйтеся в садку та дішліть фото.

День похилого віку.