Сценарії виховних заходів

ВІДДІЛ  ОСВІТИ,  МОЛОДІ  ТА  СПОРТУ

ДОЛИНСЬКОЇ  РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 «ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

  ДОЛИНСЬКОЇ  РАЙОННОЇ  РАДИ»

 Виховний захід на тему:

« Бал казок»

  Присвячений міжнародному жіночому дню

Підготувала і провела

керівник гуртка « М’яка іграшка»

 Гломбіцька Лариса Миколаївна

                                              м. Долинська

                                              

Виховний захід на тему : «Бал казок».

 Мета:Активізувати бажання учнів.

Знайомити із казками народів світу; на матеріалі виховувати культуру спілкування , уміння поводитись, вчитись долати перешкоди, пробудити у дітей почуття вдячності своїм мамам. Обладнання:Ляльковий театр, декорації.

Дійові особи: Принц Попелюшки, Принц Принцеси на горошені, Принц Русалоньки, князь Гвідон, Ельф,Морозенко, Зайчик, Гном, Вовк, П'єро.Дівчата у бальних платтях. Вихованка: І ось настала весна. Хоч довкола ще біліють сніги, і землю ранками сковує морозець, та сонечко все більш нагадує про тепло. Проклюнулись перші підсніжники із нетерпінням че­кають чарівної митті пробудження від зимового сну. Скоро закрапотить ніжно - солодку мелодію береза. Бо вже березень. Місяць свята ніжності, доброти, краси , квітів і чудес.

Чому чудес? Бо нема більшого дива, ніж пробудження при­роди. Скільки разів не брали до рук підсніжник, але та єдина мить , коли бачите його вперше після зими, стає казкою. Отже, весна, крім інших свят запрошує нас на «бал казок». Ми зустрінемося з казковими героями , випробуваннями і, сподіваюсь, з гарною кінцівкою .

І це ще не все. До нас завітали добрі друзі феї, без яких не може бути казки.

Зараз ми дізнаємось , хто з них буде нам сьогодні допомогати «Обираємо журі в присутності гостей». Вікторина.

Навіть автора, який бачив , Русалоньку з ніжним, чутливим серцем, яка заради щастя коханого , пожертвувала власним життям,обернувшись на морське шумовиння. «Г.Х.Андерсон».

Яка повна назва віршової казки О.Пушкіна, де лебедя з*яв- ляється прекрасна царівна?

«Сказка о царе Солтане,о сине его славном и могучем богатире

князе Гвидоне и о прикрасной царевне Лебеди»

Хто за національністю Червона шапочка? «Француженка»

Ось і наші добрі феї. Що ж розпочнемо бал.

Але хто це тут ?

«Звучить ніжна мелодія. Морозенко (заховався між ялинок), Зайчик , Гном , Ельф кружляють у танку (Ой, минула вже зима)»

Зайчик:Сніжний пух, білій пух від сонечка тане, Зими дух,блідий дух вже більше не стане. Гном :Промені запечуть, пропадуть морози,

У зими потечуть по личеньку сльози. £льф :Потічки попливуть, весело заграють,

Метелики оживуть, птиці оживають. Вовк :Ти, Морозе,Морозенко,сніжком не труси. У лісових мешканців морозити не вели. Морозенко (виходить) :Іду-у-у! Снігу знову намету З вами міг би я погратись, Та від сонця у кутку, мушу я ховатись. (Виходять два принци :Принц Попелюшки і Принцеси на горошені). Принц Попелюшки:Дивись прокинулась весна,

Невидима та чарівна. У котиках пухких вербиці, В струмках весняної водиці. Принц Принцеси на горошенШесе всім радість сонечко,

Що стука у віконечко. Підстав йому личко своє- Хай щастям тебе обільє.

Яка повна назва віршової казки О.Пушкіна, де лебедя з*яв- ляється прекрасна царівна?

«Сказка о царе Солтане,о сине его славном и могучем богатире

князе Гвидоне и о прикрасной царевне Лебеди»

Хто за національністю Червона шапочка? «Француженка»

Ось і наші добрі феї. Що ж розпочнемо бал.

Але хто це тут ?

«Звучить ніжна мелодія. Морозенко (заховався між ялинок), Зайчик, Гном , Ельф кружляють у танку {Ой, минула вже зима)»

Зайчик:Сніжний пух, білій пух від сонечка тане, Зими дух,блідий дух вже більше не стане. Гном :Промені запечуть, пропадуть морози,

У зими потечуть по личеньку сльози. £льф :Потічки попливуть, весело заграють,

Метелики оживуть, птиці оживають. Вовк :Ти, Морозе,Морозенко,сніжком не труси. У лісових мешканців морозити не вели. Морозенко (виходить):Іду-у-у!Снігу знову намету З вами міг би я погратись, Та від сонця у кутку, мушу я ховатись. (Виходять два принци :Принц Попелюшки і Принцеси на горошені). Принц Попелюшки:Дивись прокинулась весна,

Невидима та чарівна. У котиках пухких вербиці, В струмках весняної водиці. Принц Принцеси на горошені:Несе всім радість сонечко,

Що стука у віконечко. Підстав йому личко своє- Хай щастям тебе обільє.

Принц Попелюшки: А й справді навколо стає так красиво,святково.

Але мені дуже сумно... Принц Принцеси на горошені: Чому?

Принц ПопелюшкиШукаю Попелюшку . Внас мав розпочатися бал

і раптом вона десь зникла. Принц Принцеси на горошені:Співчуваю! Адже я теж зібрався на бал,

а Принцеси на горошені десь нема, наче горошина кудись закотилась і не можу її відшукати. Принц Попелюшки:Поглянь тут хтось є ? Принц Принцеси на горошені: Хто ви друзі ? Що робите ? Лісові мешканці(перешіптуються між собою, тоді навперебій).

А зібралися весну зустрічати. Чекаємо своїх друзів. Принц Попелюшки:А хто ж у лісі свято зустрічає?

Потрібно у великому палаці скликати багато гостей, щоб грала музика, звучали пісні {сумно). Та не буде цього доти, поки я не знайду свою Попелюшку. (З'являється П'єро ,співає і витирає сльози). П'єро:Не нужна мне малина, Не страшна мне ангина. Не боюсь я вобще ничего, Лишь би только Мальвіна (3 раза ) Обожала меня одного. Гном :Що з тобою, П'єро ?

П'єро:Ми втікали від Карабаса Барабаса, і ось я загубив Ма- віну. А якщо в цьому страшному лісі її з'їв вовк ? О нещасна Мальвіна !

(З 'являється вовк, а П'єро злякано ховається). Вовк :І чому відразу Вовк ? Ні, не такий я вже й поганий.

Не з'їв я Мальвіну. І взагалі нікого я в цьому лісі не чіпав

І чому нас ,вовків вважають злими? А я між іншим , чекаю Червону Шапочку, вона мене періжками пригостить. Принц попелюшки:Ось ,погляньте ще хтось іде ! Принц Принцеси на горошені: Видно поважні люди. ( Заходить князь Гвідон і з ним Принц Русалоньки). Князь Гвідои:Ми об*їхали весь світ, бачили чудес багато й позолочені палати.

Та найбільше із чудес - найкрасивіша з принцес. В неї місяць під косою Й зірка світиться красою На дівочому чолі, де знайти мені її ? Принц Русалоньки:Чув від жителів морських, що в принцес казкових, у всіх красунь неземних, тут десь зачаровано. І Русалонька моя, тут десь знемагає. Скучив вже за нею я , Скрізь її шукаю.

Принц Принцеси на горошені:Чую я , що і у вас, вельмишановні, лихо трапилось. Гном:(вбігає )Ходім швидше зі мною.Я знайшов... Я знайшов їх...

(Всі біжать дивитися, сумно зітхають, не знайшовши принцес). Принц Русалоньки: Я думаю , що це саме ті, кого ми шукаємо.

Але вони зачаровані. їх потрібно привести сюди і дізнатися , хто з них хто. Але як це зробити ? Морозенко :Ось моє випробування.Моя Снігуронька дуже любить гратися з сніжками

- Позбирайте сніжинки. (Розсипає сніжинки по залу) Бльф : Я теж хочу дізнатися , де моя Дюймовочка.

-  Запишіть попорядку героїв з якими зустрічалася Дюймовочка. Принц попелюшки :А моя Попелюшка найкраща і найшвидше ришие

ґудзик.

(Дівчатка пришивають гудзики )

Зайчик :3 моєю Алісою завжди трапляються якісь дива, але вона вправно знаходить вихід з будь - якої ситуації.

-         Пройдіть лабіринт.

П'єро :0, прекрасна Мальвіна, ти завжди така незрівнянна.

-  Намалюйте плаття Мальвани.

Принц Русалоньки :Ніхто з цих красунь,мабудь незнає друзів Русалонь­ки , як вона сама..

-   Запишіть друзів Русалоньки.

Вовк :А моя Червона Шапочка пригостить мене смачним періжком. (Дівчата стають в коло , вовку зав 'язують очі, і він підходить до одняєї з учасниць конкурсу, яка пригощає пиріжком.) Князь Гвідон : А моя царівна перетворилась з лебедя.

- Складіть зображення лебедя. Принц Попелюшки :Тепер можна і бал розпочати. Принц Русалоньки : А скільки гостей тут зібралося. Ельф : Це не просто гості, а нащі найдорощі й найрідніші люди. Принц Попелюшки : Це наші чарівниці. Гном Добрі феї. Ельф :Бджілки - трудівниці. Князь Гвідон :Королеви. Вовк: Щирі друзі. П'сро : Мудрі порадниці. Зайчик : Одним словом - всі наші мами !

Вовк : Саме від них ми вперше дізналися про Попелюшку і Червону шапочку.

Зайчик : Вони називають нас зайчиками , а їх Дюймовочками. П*єро : Вчать бути такими , як Мальвіна.

Принц Русалоньки : Своїми чарівними руками перетворять донечок

на казкових принцес. Князь Гвідон :Привітаємо їх. Пісня «Каніж»

П*еро : Дорогі феї, допоможіть нам пізнати наших красунь. ( За результатами конкурсів, мами - феї розчаровують казкових героїнь. Учасники стають парами на вальс.)

Принц Попелюшки : Ось тепер справжній бал. Для вас вальс. Ведучий : А тепер конкурс для мам .

-     Знайдіть свою дочку із зав*язаними очима. ( Герої стають парами і говорять слова ).

-   Ось і скінчився бал казок !

Ведучій : Цю казку добрими руками для вас створили - наші мами ! (Діти вручають мамам сувеніри ).

ВІДДІЛ  ОСВІТИ,  МОЛОДІ  ТА  СПОРТУ

ДОЛИНСЬКОЇ  РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 «ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

  ДОЛИНСЬКОЇ  РАЙОННОЇ  РАДИ»

 Виховна година на тему:

« Хліб - всьому голова»

  

Підготувала і провела

керівник гуртка « В’язання гачком»

 Гломбіцька Лариса Миколаївна

                                              м. Долинська

ВИХОВНА ГОДИНА

Тема. Хліб – усьому голова.

Мета. Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій. Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.

Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, плакати з висловами про хліб, виставка книг, малюнки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

-                     Сьогодні ми з вами поговоримо. Пор що піде наша розмова, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий,

Сядем обідати, -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі.

(Хліб.)

Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, спробуйте дізнатися, відгадавши загадку.

В народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю. Ще з пелюшок дитину привчали любити і шанувати хліб. Замість сучасних сосок дітям-малюкам давали обгорнуту тканину м’якушку-смоктунця. Старі люди  казали дітям: „Їжте на здоров’я та сил набирайтеся”.

Прищеплювати любов до праці хлібороба.

1. Розповідь керівника з елементами бесіди.

- З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість.

Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хліб і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проваджають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючи  сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.

-                     Діти, ви коли-небудь нюхали, як пахне хліб?

2. Читання віршів про хліб.

1.     Ви знєте, як пахне хліб?

Диханням сівача, вогнем безсонних діб.

Трудом і творчістю, людським потом гарячим

Він пахне так, як пахнуть медом соти.

2.     Він пахне степом, сонцем у жнива,

Коли, мов князь, сповзе з лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий.

Поволі завойовує права.

3.     Ось він – хлібчик духовитий

З хрустом кірочки смачний

Ось він теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожний дім

Завітав, з’явився він.

3. Відстеження шляху хліба від зернини до столу.

- Сьогодні ми пройдемо той шлях, яким проходить хліб з поля до столу.

- З чого починається хліб?

(Виходить вихованець із колосками)

- Я виріс із зернятка, яке восени посіяли у землю.

Взимку спочивав під пухким шаром снігу.

Весною проріс маленьким росточком. Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.

У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.

- У млені змололи і я  перетворився на біле борошно.

На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.

4. Читання віршів учнів.

1.     На весні посію

Зерна в полі чистім,

Хай над ними світить

Сонце променисте.

2.     Жито дозріває

На горі за гаєм,

Зерна обважніли

На міцнім стеблі.

Колоски схилились

Це вони вклонились

За тепло і соки

Матері – землі.

3.     На веселім вітрі

Зашумить колосся,

Стане долотою

Урожайна осінь.

4.     І зерно в комори

Річкою поллється,

А люди помелють –

Борошном назветься.

5.     На заводі пекар

Хліб спече з любов’ю,

Скаже: „Любі діти,

Їжте на здоров’я”.

5. Виконання пісні „як діждемо літа та нажнемо жита”.

6. Розповідь про вирощування хліба в давнину.

-У давнину хліб вирощували у тяжкій праці. Землю орали сохою (дерев’яний плуг) зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліба, то за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. Жали також серпом, в’язали у снопи, снопи складали у копички. А перший вижатий сніп приносили додому, ставили на покутті. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах.

У наш час роблять все машини.

7. Декламування віршів.

1.     За 5-6 тисяч літ до нас

Вже пахло в світі хлібом

І перший древній хлібодар

Ним снідав і обідав.

2.     З тих незапам’ятних часів

Хліб на столі – це свято.

Скажіть, святіме щось за хліб

Чи будемо ми мати.

3.     Чого ж так часто хліб святий

Кидаємо під ноги?

Лежить він скривджений такий

На всіх шляхах-дорогах.

4.     Лежить, буває, під столом,

Під партою, під килимом,

Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

5.     Чому ж кидаємо його

Безжалісно, бездушно?

А десь голодне дитинча

Чекає хліб насущний.

6.     А десь в молитві день і ніч

Про хліб нужденні мріють

І руки вмілих трударів

Зерно у землю сіють.

7.     Зростає колос золотий,

Налитий сонцем й небом,

Щоб ми вклонилися йому

І багатіли хлібом.

8.     І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, Хліб насущний,

Щоб ми могли у мирі жить,

Щоб не були бездушні.

9.     Хліб – усьому голова,

Хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя,

Хліб – це справжня радість.

10.                Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.

8. Спогади про голодомор.

_ Діти, хто з вас і вашої родини приймали участь в акції „Засвіти свічку”?

 24 листопада відбулася всеукраїнська акція „Засвіти свічку”. Вона проводилася на знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору.

Великий голдод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 млн. невинних людей. Це Були страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшний рік, коли такі хлопчики і дівчатка, як ви не бачили хліба в очі. Вмирали від голоду малі й старі, вмирали сім’ями, вмирали селами. А радянська влада вивозила зерно за кордон.

Про ті страшні часи пишуться книги, створюються кінофільми. І сьогодні давайте запалимо свічечку в пам’ять про тих, хто помер від голоду в той далекий 1933 рік. Підведіться, схилимо голови, пом’янемо тих, кого забрав із життя голод.

9. Складання правил поводження з хлібом.

ПАМ’ЯТКА

1.     Пам’ятаю, що хліб – святий.

2.     Бережу хліб, не викидаю.

3.     Пильную, що не падав додолу.

4.     Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.

5.     Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

6.     Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7.     Шаную працю людей, які виростили хліб.

10. Читання віршів про хліборобів.

1.     Честь і слава хліборобам

Хлібороби хліб нам роблять,-

Знаєм ми про це усі.

2.     Слава, слава хліборобам!

Як їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте,-

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те!

(Пісня.)

3.     Хліб – багатство найцінніше,

Гість жаданий в хаті,

З тих часів, коли навчились

Його виробляти.

4.     Імен багато має хліб,

Є гарні і незвичні –

Рогалик, торт, батон, пиріг

І паска й паляниці.

5.     Ще – бакалійник і калач,

Перепічка і Ніцца,

І завиванець, і погач,

Галушки, коржик і лаваш.

6.     І колобок, і легуміна,

І мандрик, і пампушки,

Книші, лангоші, пиріжки,

Хрусти, сухарики і пишки.

7.     Пахучий хліб, духм’яний хліб,

У будень і на свято

Учіться, діти, весь свій вік

Святий хліб шанувати.

8.     Хлібе, святий наш , хлібе!

Перед тобою голову схилю.

Вустами прихилюсь до тебе

І клятву вимовлю свою.

Клянусь тебе любити ніжно й щиро

Клянусь навіки шанувать тебе!

11. Робота над загадками та прислів’ями

12. Виставка книжок про хліб.

13. Заключна частина.

Керіфвник: А на цьому слова:  бувайте здорові!

Бажаємо щастя, здоров’я на довгі літа!

Дай, Боже, здоров’я Вам і родині вашій

Світлого хліба, мирного неба, чистої води.

Щоб ви завжди здорові були,

І врожай був багатий.

Щоб раділа кожна хата,

Дай нам, Боже, у полі роду.

У полі роду, у хаті згоду.

Дай нам, Боже, широкі ниви.

А на тих нивах рясні ячмені –

Пером - перисті, зерном – зернисті.

Дай у зерно зернистості,

У колос колосистості.

(Пісня „Поле, моє поле”.)

ВІДДІЛ  ОСВІТИ,  МОЛОДІ  ТА  СПОРТУ

ДОЛИНСЬКОЇ  РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 «ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

  ДОЛИНСЬКОЇ  РАЙОННОЇ  РАДИ»

                         Виховний захід на тему:

              «Українська хата»

Підготувала і провела

керівник гуртка « В’язання гачком»

 Гломбіцька Лариса Миколаївна

                                              м. Долинська

Тема: Українська хата.

Мета: розкрити давню історію та символіку людського житла як сімейного вогнища.

Сцена оформлена у вигляді української світлиці.

Керівник: Українська хата - це колиска нашого народу, де творилася його журавлина доля, де кохалися, народжували дітей, вмирали, щоб поступитись місцем прийдешнім поколінням.

Вихованка:3 неї пішли у світ велетні думки і духу - князь Кий і літописець Нестор, філософ Григорій Сковорода і гетьман Богдан Хмельницький, поети Тарас Шевченко і Іван франко...

Демонструються ілюстрації із зображенням українських хат.

Керівник: Українська хата уявляється величезною, де долівка - земля, стіни гори і ліси, а стеля - небо з зірками. Своє походження народне житло веде від трьох первісних коренів: степової землянки чи напівземлянки, печер або напівпечер, над Дніпрянських гір та поліського чи карпатського куреня, а потім зрубу. Деревина, солома і глина стали основними будівельними матеріалами. Вихованка: Глина - біла, жовта і червона - дала змогу зробити архітектуру хати багатобарвною .Білі стіни, коричнево - червона призьба, золотава або сірувата стріха внесли в колористику села України свою надію, стриману гаму, яка доповнювала кольори землі і буйної зелені.

Керівник: «Хата - мов писанка», бо розписували стіни. Біла, сяюча, ласкава, вона в негоду зберігала на своїх стінах відблиск сонця.

Вихованка: За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин. Вихованка: Небесна частина з божествами, що жили на ній, світила - сонце, місяць і зорі.

Вихованець: Земна - з людиною і землею, на ній вони жили.

Вихованка: Підземна - з духами зла, смертю, хворобами та душами померлих

родичів.

Керівник: На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох вимірах...

Вихованка: Небесна частина - дах. Вихованець:Середня частина - власне житло. Вихованка: Нижня, яка містилась у землі.

Керівник: Саме житло є право образом Всесвіту і кожна його частина мала символічне значення.

Вихованка: Вікна - це очі хати, через які людина підтримувала зв'язок із небесним світлом, божествами.

Вихованець: Поріг - це межа між зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа підземним світом - світом померлих - та світом живої людини. Вихованка: Звідси і повір'я про те, що на даху, на горищі жили добрі божества - домовик.

Вихованець: Унизу - під порогом - потойбічний світ, де живуть померлі. Керівник: Щоб захистити житло від зла, над вхідними дверима часто вирізувалися знаки - обереги: кола, розетки - символи сонця, хрести. Ці знаки наносилися насволок у хаті, а також на віконні рами. Вочевидь, колись такі магічні знаки наносилися й на піч, але, утративши своє оберегове значення, вони залишились лише прикрасою Вихованка: Хата, моя біла хата, Рідна моя сторона Пахне любисток і м'ята, Мальви цвітуть край вікна. В хаті спокійно і затишно, Вечір десь бродить в гаю. Мати задумливо й ніжмо Гладить голівку мою. Хата моя, біла хата Казко тепла й доброти, Стежка від тебе хрещата В'ється в далекі світи. Мамо, чого зажурились? Дайте тепла ваших рук. В хаті на згадку лишились Болі тривоги розлук. Керівник: Олександр Довженко так писав про українську хату «... біла, з теплою солом'яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристанища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без «можна?» і без «увійдіть!», житло просте, як добре слово, й законне, немовби створили його не людські руки, а сама природа, немовби зросло воно, як плід, серед зелені і квітів».

Вихованка: Красу українських хат помічали подорожні іноземці Німці та

голландці знаходили в них деяку подібність до своїх жител, відзначили...

Вихованець: «Такі ж зручні й охайні, як наші».

Вихованка: У народі ж казали...

Вихованець: «В хаті, як у віночку».

На сцену виходять Дід і Онук.

Онук: Діду розкажи, на якому місці можна будувати хату. Дід: Не можна було будувати хату там, де були поховання; де часто хворіли або вимерли від пошесті, де когось вбили або ще якось осквернили місце; де були сварки або розлучення; на пустирях, на роздоріжжі, перехресті доріг на тому місці, де була колись церква.

Онук: Діду, ну ось звідки ми можемо знати, що відбувалося на тому місці, де ми збираємося будувати хату, багато років, або навіть тисячоліть тому? Дід: Існував давній звичай, щоб обрати місце для хати. Звечора на тому місці розкладали у чотирьох кутках випечені спеціально перепічки. Якщо на ранок одна з них зникне або буде надкушена, отже на цьому місці буде добре вестись господарство. Якщо перепічки залишаться ніким неушкодженими - будуть обсідати злидні

Ще перевіряли так. На місці, де мала будуватися хата, клали жмуток вовни і накривали якоюсь посудиною. Якщо вранці вовна була сухою - то й житло буде сухим, якщо ж зволожилась, то житло будувати тут не можна. Ще сіяли на обраному місці жито. Якщо воно добре росло, то місце гарне для будівництва.

Онук: Добре, ми обрали місце, де будувати хату, а що далі?

Дід: Техніка будівництва хати - зрубна техніка. Вона побутувала в Поліссі, в

Карпатах, у тій місцевості, де були ліси. Ще існувала каркасна техніка спочатку

ставили каркас - дерев'яні стовпи, відстань між ними заповнювали іноді деревом (і

частково глиною або соломою у північній частині лісостепової зони), а у південних

районах України - із лози, очерету та обмазували глиною.

Онук: Щоб житло було захищеним від усякого зла, щоб добре велося в ньому

господарство, чи існували певні обряди, що здійснювалися під час будівництва?

Господар і Господиня виносять стіл, застелений рушником, ставлять посеред сцени, кладуть на нього хліб, сіль, хрест, виходять робітники.

Дід: Починалося будівництво з обряду закладин. Старший майстер: (бере рушник та хліб, цілує його). Господи, благослови! Хлопці до роботи!

Дід: Господарі під усі чотири кутки хати закладали зерно, дрібні гроші, овечу вовну, ладан, свячену воду, часник, проскурки та інші жертовні атрибути, а потім клали перший камінь або вальок. Після цього роботу вже здійснювали майстри. Старший майстер: Існував ще один цікавий обряд - закладання сволока. Під його голову (від сходу сонця) закладали ладан, із протилежного боку вовну, хліб, сіль та гроші - для достатку й тепла.

Господар: Коли зводили стіни і ставили крокви, то обов'язково зверху прибавляли «квітку» - гілку, прикрашену стрічками та квітами. Цей обряд називався «Квітка», і він був сигналом того, що господар мусив розрахуватися з майстром за завершення основних будівельних робіт.

Старший майстер: Коли вже покривали дах, то залишали невеликий отвір, уважаючи, що через нього має вийти усяке зло. Через кілька днів отвір закривали. Онук: Чи після завершення всіх робіт святкували входини у новий дім? Дід: Так! Перед цим пускали до хати кота або півня, який мав вигнати всяке зло з хати.

Баба виносить хліб, сіль та ікону, віддає Дідові. Старший майстер ставить стіл під покуття. Дід проходить усю хату. Виходять Господар і Господиня. Дід залишає ікону на покутті, підходить до них, благословляє їх хлібом і сіллю. Дід заводить Господаря і Господиню до хати, Баба обсипає їх зерном, грішми. Після цього до хати заходять гості -родичі, вручають Господареві та Господині подарунки, 0 Баба накриває стіл.

Керівник: Житло було прообразом Всесвіту наших предків, Тому воно мало чотиригранну будову - чотири стіни відповідали чотирьом сторонам світу. Вікна виходили на схід і на південь - до сонця. З північного боку, де панували темні, злі сили, вікон не було. Кожна частина житла також мала своє символічне значення.

Демонстрація ілюстрацій української світлиці, хати.

Вихованка: Планування світлиці було суто функціональним, позбавленим випадковостей.

Елементи обладнання , такі, як мисник, лави, кронштейни для рушників нерідко були різьбленими і через те мали дорогий вигляд.

Керівник: На стелі виділялась важлива конструктивна форма і головна балка - сволок. Він тримав усю стелю і тому був уособленням міцності дому, непорушної єдності сім'ї На ньому, найчастіше - різьбленому, викарбовували рік побудови хати, солярні (сонячні) знаки або хрести, і обрядові написи чи їх абревіатури. Вихованка: То був цілий світ українського селянина, наповнений значущими символами, долівка зв'язувала його з матір'ю - землею, стіни захищали від ворога, дах - од непогоди, а сволок - від нечистої сили.

Керівник: Традиційно хата була дуже мальовничою: білі стіни, невеликі вікна, підкреслені наличниками або кольоровими облямівками; двері прямокутної чи трапеційної форми прикрашало різьблення;

Вихованка: Накривав хату найчастіше солом'яний дах, іноді з комишу (очерету). Виразність хати багато в чому залежала від форми і висоти даху. Найчастіше він був чотирисхилим, щоб надійно захищати будівлю від опадів. У південних районах, де бувають сильні вітри, такий дах робили низьким, це зберігало його від швидкого руйнування.

Господар: Центром світлиці була красуня - піч, побілено -

розмальованатодувальниця, нагрівальниця, лакувальниця, а ще - й розважальниця. Господиня: Піч у давнину символізувала собою родинне вогнище. Вогонь був священним у наших предків: це добра сила, що йде від сонця. Вони називали часто це домашнє вогнище Берегинею. Піч була священною, як мати. Вона обігрівала, годувала всіх.

Господар: Вогонь у печі вважається священним: господиня повинна ставитись до нього лагідно, з повагою, про нього не можна казати нічого поганого, у нього не можна плювати або кидати що - небудь нечисте, з ним не можна бавитися. Можливо, тому на Україні побутував звичай щодня після приготування обіду чи вечері мастити (білити) білою глиною закурені місця.

Господиня: На Київщині до новозбудованої хати несли зі старої жар із вуглинками і сажу, щоб відганяти все нечисте.

Господар: На Волині стару хату замітають, а сміття несуть у нову хату «з щастям» - і висипають під піч.

Дід: Хто йшов до міста, той ставив попередньо кошик на припічок, щоб добрий був торг.

Онук: у казках піч нерідко виконувала волю казкових героїв, здійснювала різні чудеса.

Баба: Попіл теж мав символічне значення, коли в хату заходив рідкий і бажаний гість чи сусід, господар підбігав до печі, брав його звідси і посипав ним взуття гостя, вигукуючи:»Попелом треба посипати, попелом!»

Онук: Колись уважали, що у печі жив бог хатнього вогнища - Чур, який охороняв його. Цього бога дуже боялися злі сили і особливо бог пекла - Пек. Тому й існує такий вислів в українців. «Цур тобі, Пек!» Цим побажанням намагалися відігнати зло. Це вже потім цей вислів набув іншого відтінку.

Баба: Піч у хаті була одним із головних елементів інтер'єру, тому її оздобленню приділялось багато уваги.

Господиня: Для підвищення художньої виразності її прикрашали паперовим декором та застосовували підводки і настінне малювання.

Баба: Поряд із піччю, біля дверей містився вбудований у стіну мисник ( сучасний буфет). Його прикрашала барвиста кераміка, надаючи йому вигляду музейного зібрання мистецьких шедеврів.

Дід: Навпроти печі в чільній (головній, передній) стіні завжди прорубували вікно. Воно освітлювало місце приготування їжі, що було біля печі. А з протилежного боку розташовували спальну зону, там установлювали піл або ліжко. Над ним у стіні прорізували крихітне віконце на одну шибку - виріз. Господар: Уздовж чільної й причілкової стін розміщувалися лави на фігурних стояках. Вони сходились у покутті, де стояв накритий білим обрусом стіл із хлібиною та сільничкою.

Дід: Покуття - це найсвітліше місце в хаті. Цей красний кут освітлювали з обох боків, так що його завжди мов захищали два срібносяйних стовпи світла, що визолочували божницю з іконами, пам'ятними малюнками чи фотографіями батьків і родичів.

Баба: Божниця завжди була прикрашена вишитими рушниками й пахучими травами, а на свята і вікна також оздоблювали рушниками, на яких були і квіти, і дерева життя, і козаки з шаблями, а іноді ще й написи, наприклад: «Два голуби, а один дух, люби одну, а не двох», «Сквернословіє - є гріх». На покуті садили почесних гостей, молодих під час весілля.

Дід: Наш народ одвічно жив і дотримувався християнської моралі: обітниця, виголошена до покуття, уважалася священною і непорушною, Якщо скажімо, хворіла, а відтак хотіла позбутися недугу, то, ставши перед божницею, обіцяла суворо дотримуватися п'ятничних постів. Подібною формою користувалися й дівчата, якщо бажали вийти заміж за будь якого хлопця. Баба: 3 покуттям пов'язаний ще один народний звичай. Тут найчастіше переховували від чужинців, зокрема татар і турків, найцінніші речі .(«закопав під покуттям»).

Господар: Народні звичаї, пов'язані з покуттям, мали не тільки магічну, а ще й символічну ознаку. Це було вівтарне престольне місце в оселі, що оберігало родовід од лукавих та грізних сил. Уважалося, що біля покуття спокійно живе домовик - оберігач та охоронець роду. Тому люди остерігалися лихословити, сваритися й проклинати - « бо покуття чує». Цих прекрасних звичаїв навчали ще з дитячого віку, передавали з покоління в покоління (сідали за стіл без головного убору).

Вихованка: Відтак покуття був для селян вогнищем духовного самоочищення, святилищем родовідних звичаїв та обрядів.

Онук: Я знаю про поведінку в хаті. Коли заходили до хати, знімали шапку, хрестилися і кланялися до ікон. Перед обідом всі молилися перед покуттю, а потім сідали їсти.

керівник: Ось і завершується наша невелика розповідь про українську хату і на завершення нашого заходу лунає пісня « Дорога додому» (виконує Гломбіцька )

ВІДДІЛ  ОСВІТИ,  МОЛОДІ  ТА  СПОРТУ

ДОЛИНСЬКОЇ  РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 «ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

  ДОЛИНСЬКОЇ  РАЙОННОЇ  РАДИ»

  Новорічне свято ялинки

Підготувала і провела

керівник гуртка « М’яка іграшка»

 Гломбіцька Лариса Миколаївна

   Керівник

 Сьогодні прекрасна можливість весело і позитивно провести новорічне свято, щоб було що з посмішкою згадувати в новому році.

Хай родить добро,
Хай розвівається зло,
Щоб чисто у нашому домі було,
Давайте-но дружньо, давайте-но разом
З Новим роком усіх привітаєм
І дружно пісню заспіваєм.

Звучить пісня: « Завітала зимонька» 

  Вихованка

Рік старий вирушає в дорогу,
Залишає нам зоряний дім
Кожний кожному щастя нового
Зичить радісно з роком Новим.

 Вихованка

Пада, пада сніг лапатий
Вже ступило на поріг
В кожен дім це світле свято
Здравствуй, здраствуй Новий рік.

Танець Ляли- поп

Єгор Погас учора день —  
Заплакав Рік Старенький.
Сьогодні розсвіло —
Сміється Молоденький.

Старенького нам жаль,
А плакать не годиться,
Бо Молоденький Рік
Почне на нас свариться.

Старий рік

Тож прийміте на прощання
Моє краще побажання!
Хай Вам сонечко сміється
І рукоділля хай дається,
Не привчайтесь у роботі
Відкладати все на потім!
Хай щастить вам всюди,
Хай ростуть з Вас гарні люди.

Старий рік передає ключ до щастя, добра, радості Новому року.

Звучить пісня: « Зимові сонячні зайчики»

 Вихованка

Рік Новий у натхненні крилатий
Входить в наші думки і серця,
Він крокує серцями в Карпатах,
І кептарик йому до лиця.

Вихованець

В Новорічну святкову годину
Усміхаються наші серця,
Голос вільної чути Вкраїни
Самостійна держава вона.

Вихованка   Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!  Пісня « Зимонька» виконує 1-2 кл

 Керівник

Так нехай у Новому році буде все особливим: і зустрічі, і побачення, і успіхи, і жарти, і усмішки, і веселощі. Послухайте гумореску.

Не встиг
Став Микола на порозі:
- Я ішов од бабці
і посередині рову
посковзнувсь на кладці…
- Як? У рів та в нових штанях? -
До Миколи мати.
- Мамцю, сталось все так швидко -
Я й не встиг їх зняти.

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

Звучить пісня про перший сніг виконує Теплюк і Таранець

Вихованка

Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.

Вихованка

Рік Новий… Наше щастя безкрає
І глибоке, як неба блакить…
По-новому хай пісня лунає,
По-новому хай пісня дзвенить.

Пісня « Білий сніг» виконує керівник гуртка

Вихованець

З Новим роком, любі друзі,
Дозвольте вітати,
І най кращого у світі
Щиро побажати.

А тепер давайте діти трішки пограємося

На великому аркуші паперу малюємо Діда Мороза, але без носа. Прикріплюємо портрет на стіну. Тепер діти по черзі із зав'язаними очима намагаються прикріпити пластиліновий ніс Дідові Морозу. Виграє той, хто прикріпить ніс у правильне місце.

Для гри треба багато старого одягу великого розміру. За 5 хвилин діти повинні одягти якнайбільше речей. Виграє той, хто одягнеться "найтепліше".

Гра «Ліпимо сніговика ...удвох!»

Потрібен м’який пластилін. Два учасники сідають поруч за столом, можна обійнятися. Ліва рука одного учасника і права рука іншого повинні діяти так, ніби це руки однієї людини. Як же це важко ... Спробуйте відщипнути шматочок пластиліну, скачати три кульки між долонями (нагадуємо, беруть участь дві особи), потім приліпити морквину і оченята. Нехай в кожній парі будуть дорослі і діти, так веселіше.

                                             Танцюємо вальс дружби

Керівник

В Новім щасливім році
Здоров’ я всім бажаю.
Я всіх Вас закликаю
З хворобами боріться,
І рукоділю вчіться.

                Свято для матусь та бабусь

Мета : Виховувати у дітей шанобливе ставлення до матері; чуйне  доброзичливе ставлення хлопчиків до дівчаток; розвивати здадність вихованців до емоційного відчуття художнього слова; розкривати переваги добра над злом; сприяти розвитку творчих здібностей дітей; прищеплювати почуття колективізму, дружби, взаємодопомоги.

Сценка « Прикмети»

Привіт!

давно не бачились

А ти на прикметах знаєшся?

Та трохи!

Тоді скажи, що означає коли праве око свербить?

Кажуть плакатимеш.

А коли ліве?

Будеш радіти.

А коли права рука свербить?

Це до гостей.

А ліва?

Гроші одержиш, чи подарунок.

А коли права нога?

Слухай, а ти не пробував помитися?

Добре я спробую,А що це означає, що стільки в залі мам та бабусь зібралося?

Це означає,що свято сьогодні!

То чого ми теревені розводимо?

Разом:Розпочинаємо свято!

Керівник: Діти сьогодні в нас велике свято! Це свято ваших мам, бабусь. Вони сьогодні прийшли до нас у гості. Дорогі мами і бабусі раді бачити вас. Вітаємо вас зі святом весни – 8 березня! Бажаємо вам міцного здоров’я, великого людського щастя, злагоди і спокою, успіхів вам у всьому.

Звучить пісня у виконанні Вікторії слон «Матуся»

Керівник:          Весна і мати

Весна і мати. Що в них спільне є,
Що жінку ми порівнюєм з весною?
Бо кожна з них у світ — життя дає.
Весна — Землі, а мама — нам з тобою.

Весна приходить, будить все од сну,
Несе тепло, дає життя рослині.
А жінка-мати — зірочку ясну
З життям дарує крихітці дитині.

Весна і мати. Що в них рідне є,
Що так одвічно їх обох єднає?
Бо кожна з них тепло й любов дає,
Нічого узамін не вимагає.

Весна і мати! Радість йде від них.
Добро і щедрість, ласка наймиліша.
Пташиний спів, дітей веселий сміх
І ніжна пісня щира, наймиліша.

Весна і мати — вічне джерело
Усього сущого, що в світі процвітає.
Від них обох іде живе тепло.
І це весну і матінку єднає

Пісня про матусю. Виконують Валерія та Анюта

Вірш «Чия мама краща»

1.Ми з товаришем гуляли, ми серйозно розмовляли.

І не посварилися, а порозумілися.

Знаєш, …, мовлю я

Краща мама – це моя!

2.Ні, сперечатись навіщо?

Мусиш вірити мені,- моя мама краща.

1.Я товариша любив, сперечатись не хотів,

І повірили тому, він мені, а я - йому.

2.І обом приємно нам, ви повірте, діти.

Разом: Значить кожна з наших мам, є найкраща в світі.

 А зараз пропонуємо вашій увазі «Аукцеон»

Чия мама найкраща?

У моєї мами очі променисті, як блискучі зорі,

Як озера чисті.

У моєї мами уста – полунички, усмішка ласкава, дуже гарне личко.

А моя матуся гарна, як калина, в неї чорні брови, губки, як малина.

Моя матуся майже чарівниця, вона мені допомагає вчиться.

Дарує кожен день вона, багато ніжності, добра.

1.У моєї мами руки золоті, очі карі, вії довгі і густі!

2.А моя матуся схожа на веселку, бо така чудова і така весела

3.А моя – як ніжній лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки ніжний голосочок.

4.Ти у мене наймиліша, найрідніша,найгарніша

Ти у мене най.., най.., най.. мамочка моя

5. Моя матінка привітна, гарна ніжна, як весна, і ласкава і тендітна, ніби пролісок вона.

6.ваші мами гарні, з вами згоден я.

Та Найкраща мама все-таки моя!

7. І моя -  красуня,  ніде правди діти,мабуть тут зібрались всі красуні світу!

Всі кожен любить свою маму, бо вона найкраща сама. Найдороща нам людина – люба мамочка єдина.

Керівник: Діти, то чия ж мама найкраща?

Усі діти разом: Моя!

Керівник: Лагідні і ніжні,розумні і надійні,уважні і чуйні, охайні і привітні, без винятку усі в чомусь талановиті. Кмітливі і старанні, енергійні і відповідальні, авторитетні і неординарні, усі привітання сьогодні для вас..!

Звучить пісня «Мамин день» виконує 1-2 клас

Тож вручемо нашим мамам дипломи.

До нас сьогодні завітали бабусі. Ви тільки вслухайтесь бабуся, бабусенька,бабусечка. Яке ніжне пестливе слово!А чому? А тому, що бабуся, це мамина або татова мама, отже вона прожила вдвічі більше мами чи тата. Її онучатко – дівчатко чи хлоп’ятко – її кровиночка.

Правда кажуть у народі: « Діти- це діти, а справні діти –це онуки» Наші діти говорять: «Щасливий той у кого бабуся люба є»

1.Добрий день бабусю,дорога моя

Це для тебе сонечко, лагідно сія

І ласкою повняться рученьки твої

Я люблю твій голосок теплий, дорогий.

2.Свою бабусю Любу я знаю з давніх пір.

Її обличчя добре,і ласкавий зір

Замислиться бабуся,зажуриться на мить

І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.

Бабусю рідну я вітаю,
 Із березневим, ясним днем,

 І щастя я тобі бажаю,
        Щоб жила ти без проблем!

Пісня про бабусю, виконують Олександра з Анастасією.

Тож вручемо нашим бабусям нагороди

Конкурси для мам

А зараз ми перевіримо чи справді мами і донечки добре знають одна одну1. «Упізнай голосок»

Мама, відвернувшись повинна впізнати голос своєї дитини, яка гукає Ау-ау!

Керівник:Шановні матусі, а чи добре ви знаєте своїх дітей?

Давайте перевіримо за допомогою чарівної скриньки.

(Діти по черзі підносять скриньку і запитаннями до мам)

2. Конкурс «Передбачення»

Керівник: А зараз ми проведемо конкурс « Жартівливі пророкування долі»

Ви дізнаєтесь, що вас чекає в цьому році. Прошу витягнути по одному білетику.

1.    Ґудзик – ви купите собі щось гарне з одягу.

2.    Цукерка – чекає солодке пресолодке життя.

3.    Копійка – будете дуже грошовитою людиною.

4.    Лавровий лист – великі успіхи в роботі.

5.    Нитка – далека дорога в далекі краї.

6.    Усмішка – треба вдивитися в дзеркало і воно вам підскаже, що посмішка вам дуже йде.

7.    Квітка – у цьому році ви станете, ще красивіше і миліше.

8.    Ягода – в літку ви відпочинете в лісі, набравши повний кошик ягід.

9.    Тарілка – не засмучуйтесь, вам обов’язково посміхнеться щастя, якщо ви розіб’єте ненавмисно тарілку.

10. Географічна карта – цього літа вас чекає подорож до родичів.

Мила матінко моя!
        Так тебе кохаю я!
        І тебе в жіноче свято
        Поспішаю привітати:
        Будь здорова та щаслива,
        Будь весела та красива,
        Будь як квітка весняна –
        В мене ти лише одна!

Бабусю рідну я вітаю,
        Із березневим, ясним днем,
        І щастя я тобі бажаю,
        Щоб жила ти без проблем!

  Земля зітхає ледве чутно,

І прокидається від сну….

І березень дарує чудо

Розпочинаючи весну.

Це чудо – в усмішках чарівних

У морі квітів навкруги,

Ми вас вітаємо, царівни!

Найкращі, милі, дорогі!

Звучить пісня «Мама» виконує Вікторія з Юліє

Чого хоче мама? – Уваги, любові

Щоб рідні були,і щасливі й здорові,

Тепло дарувати своїм діточкам

Всміхатися сонцю. Весні, квіточкам

Вона хоче злагоди, миру у світі.

А ще вона хоче кохати й творити.

Що бачить мама крізь серпанок сну?

Квітучу, лагідну і сонячну красу

Свою родину, друзів, рідний дім,

Гармонію і затишок у нім,

Ще бачить мама крізь серпанок сну

Щасливу і усміхнену весну.

 Танок для матусі у виконанні 2-4 класу

 Це для вас сніги розтали

 Це для вас прийшла весна

Ви собою полонили

Наші душі і серця.

Посміхніться! Тане сніг,

Щастя падає до ніг!

Нині ваш весняний день_

Сонця, квітів і пісень

Пісня А ти меня любиш? У виконанні Міші та Настюши

Керівник:Шановні діти, скажіть щоб ви купили своїм мамам та бабусям у подарунок, якби у вас було купа грошей? (діти відповідають)

Керівник: На жаль грошей у вас не має. Бо ви ще маленькі. Тож подаруємо нашим рідним вироби своїми руками, гарний настрій, посмішки і пісню:……

                                         Гуморески

Будить мама ведмежатко
Будить мама ведмежатко
Рано навесні:
- Прокидайсь, моє малятко,
Вже розтанув сніг!
Вже птахи давно щебечуть,
Уставай, сонько! –
Мама штурхає за плечі,
Та мовчить Мишко…
- Що ж, - зітхнула сумно ненька, -
Ох, біда, біда!
Буду я тепер, бідненька,
Їсти мед сама.
- Зачекай! – Мишко підскочив, -
Вже біжу, біжу!
Лиш візьму велику ложку –
І допоможу!!!

Бойова мама
Щось цікаве в передачі
Видивилась Таня
Та й мерщій біжить до татка,                                                      
Ставить запитання:
– Ти усе на світі знаєш,
Книг у тебе – купа,
Чом фарбуються туземці
Від очей до пупа?
– А тому, – татусь одмовив, –
Щоби їх боялись,
І, готуючись до бою,
Так розмалювались.
– Ну, тоді тікаймо з дому!
Буде бійка й галас!
Бо я бачила:мамуня
Вже нафарбувалась

Частушки

Нам Анюта оттоптала

ноги как бульдозером

словно утки будем плавать

ластами по озеру

У кого двенадцатки

И ума палата

Настя знаєт всё на свете

Даже о лопате

Наша Женя не тихоня

Хоть и кажеться такой

Если надо, вмажет смело

Даже глазом не моргнёт

А Снижана получила

Светину записку

Одолжи мне на диктант

Ручку-самописку

Сколько не ходи по свету

Всю планету обойдеш

Но мылее нашей Оли

Всё равно ты не найдёш

А у Сони зоркий глаз

Всё заметити здали

У кого какой кулак

Кто глупее бездари

Саша наша на уроках,

Пишет всем послания

Кто получит телеграмму,

Терпит наказание

Есть в Мариночки мечта

Побывать в Америке

Очень хочет поддержать
        всех подруг в истерике

Разбудите меня ночью

В самой серединочке

Расскажу вам как вязать

Без одной запиночки

У Лариски, у подружки

Нос курносый, и веснушки

Уши весело торчат

Лара лучше всех дівчат

Мастерица наша Ксюша

Вешать всем лапшу на уши

Как откроет Ксюша рот

Обязательно соврёт

В нашей группе все ребята

Любят отличиться

Кто танцует. Кто поёт

Лишь бы не учиться

Мы с приятелем в день смеха

Поменяли - вот потеха

В школе мы на этаже

Все таблички «М» и «Ж»

Бьётся Таня об перила

Вниз по лестнице летя

То как зверь она завоет

То заплачет как дитя

Наша Галя - не монашка

Хоть тихоней кажется

Если надо- отчехвостит

Мало не покажется

Я не знаю, как у вас

А у нас на празднике

Рассмешили всех девчёнок

Пацани проказники.

І я люблю весну, люблю тепло

Духмяний аромат, пори цвітіння!

Здається, що ніяке в світі зло,

Не пустить в час такий своє коріння.

Спасибі вам за те, що ви

веселі і привітні!

Спасибі вам за те, що ви

Ви просто є на світі!

Ми готували вам сюрприз

Старанно, завзято

І щиро вдячні вам за те,

Що ви прийшли на свято!

Керівник: На цьому наше свято закінчено, дякуємо за увагу!
                                          Фото з батьками та вихованцями

                                                        фото з вихованцями